пральник

ПРА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що працює у пральні, на пральній машині, що займається пранням білизни.

Десять пральників працювали спокійно й уперто (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. пральник — пра́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пральник — -а, ч. Робітник, який працює у пральні, на пральній машині, який займається пранням білизни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пральник — ПРА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що працює у пральні, на пральній машині, що займається пранням білизни. Десять пральників працювали спокійно й уперто (Рибак, Новий день, 1937, 109).  Словник української мови в 11 томах
4. пральник — Пральни́к, -ка́ м. = праник.  Словник української мови Грінченка