працемісткий
ПРАЦЕМІСТКИ́Й, а, е.
Який потребує великої витрати праці.
Розподіл праці серед мешканців громади за доби неоліту мав статево-віковий характер .. У землеробстві на чоловіків припадали найбільш працемісткі роботи: розчищення поля, підготування ґрунту до посіву (з наук. літ.);
Майстри відходять від колишніх вишуканих працемістких прийомів декору і працюють під впливом сарматського мистецтва, якому притаманне поєднання золота із значною кількістю яскравого каміння (з наук. літ.);
Відмінність заможної господині дому від бідної полягала в тому, що перша мала помічниць-служниць і могла більше уваги приділяти працемістким виробам зі складною технікою ткання або вишивання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)