пред
ПРЕД, ПРЕ́ДО, ПРЕ́ДІ, прийм. з оруд. і рідко знах. в., заст., уроч.
Перед.
Послів ввели к царю з пихою. Як водилося у Латин; Несли подарки [подарунки] пред собою: Пиріг завдовжки із аршин, І солі кримки.., Лахміття розного [різного] (І. Котляревський);
Як слідує [належить], в празничному наряді, Пред очі царськії совіт вельможний став (Є. Гребінка);
Лукавий Лис поважно докладає: “Великий господар! Це безголоса твар Пред королем своїм ликує, Радіє і танцює...” (Л. Глібов);
Не давило горе гнітом, Ми не знали боротьби; Все цвіло пред нами квітом Незабутньої доби (П. Грабовський);
Предо мною все сміється Твій видочок милий (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)