представлятися
ПРЕДСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРЕДСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. предста́вляться; док., книжн.
1. Називати себе під час знайомства.
Досі не знайомі мені тутешні молоді люди представлялися (Уляна Кравченко);
[Горбунов:] Ну, представляюсь: генерал Дитятін! (П. Тичина);
Коробець – то й Коробець, ніхто не перечив, але ніхто й не став представлятись Семенові Петровичу (Ю. Збанацький);
Джек попросив сотника до авто. Сотник представився по-військовому (О. Маковей);
Кошовий повернувся до Людмили, відкозирнув і представився: – Кошовий (А. Головко).
2. тільки недок. Пас. до представля́ти 2–4.
В силу ряду причин українська література початку XX ст. майже до 50-х років представлялася неповно – всього-навсього кількома найвидатнішими іменами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)