прездоровий
ПРЕЗДОРО́ВИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. здоровий, розм.
Дуже здоровий (у 3–5 знач.).
Михайлик, парубійко прездоровий і лагідний, як лось, нівроку йому, такий вибухався, що був на голову вищий од усіх (О. Ільченко);
А я хлопець прездоровий, Знаю, що не дамся (з народної пісні);
Серед Росі неначе лежав невеличкий острівець з прездорового каміння, без ладу накиданого купами (І. Нечуй-Левицький);
Заверещала [Маня] не своїм гласом: саме над головою в неї літала й бриніла здорова, прездорова оса (Грицько Григоренко).
Словник української мови (СУМ-20)