Словник української мови у 20 томах

презерватив

ПРЕЗЕРВАТИ́В, а, ч.

1. Пристосування, що використовується як засіб запобігання вагітності або зараженню венеричними хворобами.

Бідність призводить до гіршого усвідомлення небезпеки захворювання, в результаті люди практично не захищають себе за допомогою презервативів (з газ.);

Особливі програми, які спонукали повій використовувати презервативи, допомогли боротьбі з епідемією в Таїланді; подібний підхід необхідний і в Африці (з газ.).

2. заст. Взагалі запобіжний засіб.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. презерватив — презервати́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. презерватив — -а, ч. 1》 Пристосування, що використовується як засіб запобігання вагітності або зараженню венеричними хворобами; кондом. 2》 заст. Взагалі запобіжний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. презерватив — син. абажур, гальмо, гондон (гандон), ґума, през, презик, тормоз.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. презерватив — Презервати́в, -ва; -ти́ви, -вів (фр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. презерватив — ПРЕЗЕРВАТИ́В, а, ч. 1. Пристосування, що використовується як засіб запобігання вагітності або зараженню венеричними хворобами. 2. заст. Взагалі запобіжний засіб.  Словник української мови в 11 томах