премійований
ПРЕМІЙО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до преміюва́ти.
В 1895 році оповідання О. Маковея “Весняні бурі” було премійоване на конкурсі “Зорі” (із журн.);
// у знач. прикм.
Починається бал. Музика грає премійований вальс “Ліза”. Всі танцюють (І. Кочерга);
// премійо́вано, безос. пред.
Всяко бувало в житті: було і кривджено її, було й премійовано, але все це тепер кудись відійшло, коли її отут залишено, ніби саму на варті Дніпрогесу: стій, стережи (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)