препаратор
ПРЕПАРА́ТОР, а, ч.
Працівник лабораторії, дослідної станції і т. ін., що займається препаруванням чого-небудь, виготовленням препаратів (у 1, 2 знач.).
Тут були всі співробітники – старші й молодші, інженери й препаратори (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)