препаскудний
ПРЕПАСКУ́ДНИЙ, а, е, розм.
Дуже паскудний (у 2–7 знач.).
– Князеньку! – реготав позаду Бурмака, жалюгідний карлик, препаскудний базіка, набитий дурень (П. Загребельний);
– Сашко, – сказала мені мати, – ти цього препаскудного пса не зачіпай (Л. Смілянський);
Вітер повівав од заводів, і далеко на полі було чути препаскудний, противний сморід од перепалених кісток, од гнилого малясу (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)