Словник української мови у 20 томах

прерізний

ПРЕРІ́ЗНИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. різний, розм.

Дуже різноманітний.

Прерізні лісні кущі, малини, яловець і інші сильні та відпорні рослини й цвіти, що буяли колись у повній розкоші, прилягли тепер до землі (О. Кобилянська);

У нас за хатою ніяка кропива не росте, тільки квіти. Різні-прерізні квіти (Ю. Яновський);

Про смерть каноніка ходило стільки прерізних версій, що Орест Білинський зібрався на похорон, можна сказати, з цікавості (Ірина Вільде).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прерізний — прері́зний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прерізний — -а, -е, також у сполуч. зі сл. різний, розм. Дуже різноманітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прерізний — ПРЕРІ́ЗНИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. різний, розм. Дуже різноманітний. Прерізні лісні кущі, малини, яловець і інші сильні та відпорні рослини й цвіти, що буяли колись у повній розкоші, прилягли тепер до землі (Коб., Вибр.  Словник української мови в 11 томах