претендування

ПРЕТЕНДУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. претендува́ти.

Застерігаючи перекладачів, особливо молодих, від необґрунтованого і передчасного претендування на власний “почерк”, треба всіляко допомагати їм як можна швидше знайти своє творче обличчя (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. претендування — претендува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. претендування — -я, с. Дія за знач. претендувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. претендування — ПРЕТЕНДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. претендува́ти. Застерігаючи перекладачів, особливо молодих, від необгрунтованого і передчасного претендування на власний «почерк», треба всіляко допомагати їм як можна швидше знайти своє творче обличчя (Пит. перекл., 1957, 179).  Словник української мови в 11 томах