Словник української мови у 20 томах

прибирання

ПРИБИРА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. прибира́ти і прибира́тися.

Мар'я з панею турбувалися біля печі, а вона прибиранням та вимітанням горниць себе заклопотала (Панас Мирний);

Стомлений прибиранням зали, я ледве пересуваю ноги (І. Микитенко);

Технологія виробництва розрахована на безприв'язне утримання худоби при механізації основних виробничих процесів, насамперед прибирання гною, роздавання кормів і напування (з наук. літ.);

Не жаль мені меду, вина, А жаль мені дівування, Дівоцького прибирання (з народної пісні);

– Нехай трошки приберемось, та тоді вже зараз і гостей проситиму. Почалось прибирання теє. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Марко Вовчок);

Балабуха, надивившись, як його жінка й дочка тягалися з тими уборами та прибиранням на бал, сів за свій діяриуш [щоденник] (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прибирання — прибира́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. прибирання — -я, с. Дія за знач. прибирати і прибиратися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибирання — Прибира́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прибирання — ПРИБИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прибира́ти і прибира́тися. Мар’я з панею турбувалися біля печі, а вона прибиранням та вимітанням горниць себе заклопотала (Мирний, III, 1954, 223); Стомлений прибиранням зали, я ледве пересуваю ноги (Мик.  Словник української мови в 11 томах