приблизний
ПРИБЛИ́ЗНИЙ, а, е.
Який майже сходиться з істинним, наближається до нього; не зовсім точний.
Сьогодні, за приблизними підрахунками, Стась знову виконав завдання процентів на 250–300 (О. Гуреїв);
Як Петро шкодував, що не дав йому хоч якоїсь приблизної адреси (О. Підсуха);
// Який потребує подальшого уточнення; не остаточний, попередній.
Ця формула (приблизна, може, не зовсім удала стилістично) дає відповідь і на ті суперечки, які ще не зовсім завмерли у нас (В. Еллан-Блакитний);
– Незалежно від того, чи відшукаємо ми щось у паперах, чи ні, експедиція наша має відбутися. Я вже виробив приблизний маршрут (О. Донченко);
// Не абсолютний, не безумовний.
Я ні разу не пам'ятаю, .. щоб ти не доложила всеї [всієї] снаги, аби хоч приблизну відповідь мені дати на мої турботні шукання поради (Леся Українка);
Приблизне уявлення про те, якими будуть квітники Києва у наступні роки, дають столичні виставки квітів, що відбуваються кожної осені (І. Волошин);
Данте називає іній сестрою снігу, бо по-італійськи іній – жіночого роду. Російського та українського перекладачів можуть урятувати лише приблизні відповідники – “паморозь”, “изморозь” (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)