прибоєць
ПРИБО́ЄЦЬ, о́йця, ч., діал.
Пробій.
Обережний дядечко хитро приладнає на сінешніх дверях клямку: зачиняй за собою двері, а клямка зовні сама заходить на прибоєць, і хто не підійде до порога, бачить, що нікого нема дома (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)