прибіднювати

ПРИБІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., що, розм., рідко.

Збіднювати що-небудь, позбавляючи якихось рис, особливостей.

Левко навмисне в думках прибіднює, вкорочує душу чоловіка (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. прибіднювати — прибі́днювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прибіднювати — -юю, -юєш, недок., перех., розм., рідко. Збіднювати що-небудь, позбавляючи якихось рис, особливостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прибіднювати — ПРИБІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм., рідко. Збіднювати що-небудь, позбавляючи якихось рис, особливостей. Левко навмисне в думках прибіднює, вкорочує душу чоловіка (Стельмах, І, 1962, 95).  Словник української мови в 11 томах