прибільшений

ПРИБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до прибі́льшити.

Як і в питанні про перших козацьких гетьманів, стара історіографія довго перебувала під впливом звісток про перші Січі, збережених в козацьких хроніках і прибільшених ще письменниками ХVІІІ ст. (з наук. літ.);

Розмова батьків частинно йому незрозуміла. Він не зовсім проймається їх прибільшеними турботами за грішми (У. Самчук).

2. у знач. прикм. Який прибільшився.

До того ж депресивний стан у людини залежить найчастіше не від вичерпання енергії, а від надміру її, який, шукаючи виходу, спричинює прибільшений тиск на стінки психічного апарату (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. прибільшений — прибі́льшений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. прибільшений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прибільшити. 2》 у знач. прикм.Який прибільшився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прибільшений — Прибі́льшений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. прибільшений — ПРИБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прибі́льшити. 2. у знач. прикм. Який прибільшився.  Словник української мови в 11 томах