Словник української мови у 20 томах

приволокти

ПРИВОЛОКТИ́ див. приволіка́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. приволокти — приволокти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. приволокти — див. приволікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приволокти — лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.  Фразеологічний словник української мови
  4. приволокти — Приволокти́, -лочу́, -лоче́ш; приволі́к, -локла́, -локли́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. приволокти — ПРИВОЛОКТИ́ див. приволіка́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. приволокти — Приволокти см. приволікати.  Словник української мови Грінченка