прив'ялювати

ПРИВ'Я́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВ'ЯЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, що.

1. Частково позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати.

Коли в спеку довго дивишся на безхмарне гаряче небо, то здається, ніби з нього спадає голубе полум'я. Ось те гаряче полум'я торкається землі, прив'ялює бурякове листя (Ю. Мокрієв);

Літо ще не встигло прив'ялити буйну зелень весни (Л. Дмитерко);

// Злегка підсушувати на сонці, на свіжому повітрі.

Перед початком копання картоплі картоплиння скошують, прив'ялюють і силосують разом з кукурудзою (з наук. літ.);

Показавши Горпині свої володіння, Нур'ялі знаками пояснив, що треба підрізувати частину винограду, а решту прив'ялити на кущах на родзинки (З. Тулуб).

2. перен., розм. Те саме, що приголо́мшувати.

Вона мене кріпила своєю радою, а чоловік так і прив'ялить словом (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. прив'ялювати — прив'я́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прив'ялювати — див. сушити  Словник синонімів Вусика
3. прив'ялювати — -юю, -юєш, недок., прив'ялити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Частково позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. || Злегка підсушувати на сонці, на свіжому повітрі. 2》 перен., розм. Те саме, що приголомшувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прив'ялювати — ПРИГОЛО́МШУВАТИ (про чиїсь дії, слова, збіг обставин тощо — ставити когось у скрутне становище), ПРИБИВА́ТИ розм., ПРИШИБА́ТИ розм., ПРИВ'Я́ЛЮВАТИ розм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови