пригадка

ПРИГА́ДКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що зга́дка 1.

Тут нагадав собі слова Сенька Грищишиного, що в тридцять літ уже чоловік старий. Ця пригадка шпигнула в серце Славка, як голкою (Л. Мартович).

2. Те саме, що ви́думка 2.

Та був [Денис] собою красивий, моторний, .. на вигадки та на пригадки його подавай (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. пригадка — прига́дка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пригадка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що згадка 1). 2》 Те саме, що видумка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригадка — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн.  Словник синонімів української мови
4. пригадка — ПРИГА́ДКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що зга́дка 1. Тут нагадав собі слова Сенька Грищишиного, що в тридцять літ уже чоловік старий. Ця пригадка шпигнула в серце Славка, як голкою (Март., Тв., 1954, 371). 2. Те саме, що ви́думка...  Словник української мови в 11 томах