пригальмовувати

ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГАЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод.

Злегка уповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма).

Замфір пригальмовує жорна, по-начальницьки гукає (М. Чабанівський);

На площі Толстого велику, обсаджену каннами клумбу обгинав грузовик. Берестовський підняв руку. Шофер пригальмував (Л. Первомайський);

Обоє не знали, куди їдуть. На околиці міста Ярослав пригальмував машину біля гастронома (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. пригальмовувати — пригальмо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пригальмовувати — -ую, -уєш, недок., пригальмувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. Злегка уповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригальмовувати — УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ) (робити повільнішим якийсь рух), ПРИТИ́ШУВАТИ, СТИ́ШУВАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИ, ЗВІЛЬНЯ́ТИ діал.; ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ (за допомогою гальма); ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (звичайно ходу). — Док.  Словник синонімів української мови
4. пригальмовувати — ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГАЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Злегка уповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма). Замфір пригальмовує жорна, по-начальницьки гукає (Чаб., Балкан.  Словник української мови в 11 томах