приглухнути

ПРИГЛУ́ХНУТИ, ну, неш, док.

1. Стати майже нечутним (про звук, голос).

– Та хіба врятуєш! – Голос у Панаса приглух (Григорій Тютюнник).

2. перен. Поступово зменшитися, ослабнути (про почуття).

Насунуть дні: все злине, все Приглухне в лоні, крім розпуки... (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. приглухнути — приглу́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приглухнути — -ну, -неш, док. 1》 Стати майже нечутним (про звук, голос). 2》 перен. Поступово зменшитися, ослабнути (про почуття).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приглухнути — ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ...  Словник синонімів української мови
4. приглухнути — ПРИГЛУ́ХНУТИ, ну, неш, док. 1. Стати майже нечутним (про звук, голос). — Та хіба врятуєш! — Голос у Панаса приглух (Тют., Вир, 1964, 336). 2. перен. Поступово зменшитися, ослабнути (про почуття). Насунуть дні: все злине, все Приглухне в лоні, крім розпуки… (Граб., І, 1959, 160).  Словник української мови в 11 томах
5. приглухнути — Приглу́хнути, -ну, -неш гл. Немного оглохнуть. Желех.  Словник української мови Грінченка