приглушено

ПРИГЛУ́ШЕНО.

Присл. до приглу́шений 2.

Приглушено ридала на долівці Мар'яна (С. Васильченко);

Приглушено шумить запінена хвиля, лиже чисті цнотливі піски, ніби обмиває перед Гіпатією нескінченну дорогу до далекого обрію (О. Бердник);

Хлопці знехотя, ніби ледачі підпаски, послані завернути коні, рушили до дзвіниці, приглушено ремствуючи (В. Барка);

* Образно. В очах дівчини приглушено бриніли мелодії осені, коли вітер такий різкий і всевладний. Там захована була остання туга пожовклого листя, що стелеться гнити на землі (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. приглушено — приглу́шено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. приглушено — Присл. до приглушений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приглушено — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм.  Словник синонімів української мови
4. приглушено — ПРИГЛУ́ШЕНО. Присл. до приглу́шений 2. Приглушено ридала на долівці Мар’яна (Вас., І, 1959, 289).  Словник української мови в 11 томах