пригнутий

ПРИГНУ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до пригну́ти.

Вони стояли на греблі біля самого шлюзу і дивилися, як срібна стьожка води спокійно котиться по густій зеленій щітці пригнутого до землі верболозу (М. Чабанівський);

Захистити пагони малини від обмерзання можна, якщо їх пізно восени пригнути до землі. Кінці пригнутих пагонів зв'язують шпагатом (з наук. літ.).

2. у знач. прикм. Який пригнувся, нахилився.

Гарячі жнива. Біліють скрізь сорочки пригнутих женців (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. пригнутий — пригну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пригнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пригнути. 2》 у знач. прикм.Який пригнувся, нахилився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригнутий — ПРИГНУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пригну́ти. Вони стояли на греблі біля самого шлюзу і дивилися, як срібна стьожка води спокійно котиться по густій зеленій щітці пригнутого до землі верболозу (Чаб., Тече вода..  Словник української мови в 11 томах