пригонич

ПРИГО́НИЧ, а, ч., заст.

Наглядач над робітниками, працівниками.

– Знаю я ті начальства! Знаєте, їх наставляють більше як пригоничів, задля того, щоб слідкувати за урядовим людом (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. пригонич — приго́нич іменник чоловічого роду, істота наглядач рідко  Орфографічний словник української мови
2. пригонич — -а, ч., заст. Наглядач над робітниками, працівниками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригонич — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в'язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст.  Словник синонімів української мови
4. пригонич — ПРИГО́НИЧ, а, ч., заст. Наглядач над робітниками, працівниками. — Знаю я ті начальства! Знаєте, їх наставляють більше як пригоничів, задля того, щоб слідкувати за урядовим людом (Н.-Лев., VI, 1966, 31).  Словник української мови в 11 томах
5. пригонич — Приго́нич, -ча м. = пригінчий. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка