приготовлятися
ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИГОТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся і ПРИГОТО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. пригото́вляться; док.
1. Готуватися до чого-небудь, роблячи для цього все необхідне.
Чимало-таки назбиралося народу, і всі [пересельці] почали спродуватись, гроші складати, приготовлятись в дорогу (Грицько Григоренко);
Мар'ян притаївся за дверима з сокирою в руці – приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець);
[Тетяна:] А коли ж, сину, весілля? Ти зарані дай нам звістку, щоб ми приготовились (І. Карпенко-Карий);
* Образно. Обезлюдніли пустині полонин, приготовляючися до довгого зимового сну (Г. Хоткевич);
// до чого, з інфін. і без дод. Збираючись щось робити, внутрішньо готувати себе до чого-небудь.
Левко також насторожився і приготувався до бійки (М. Стельмах);
Зал приготувався слухати (А. Головко);
Дорош закрив очі і приготувався спати (Григорій Тютюнник);
// Готуватися до якої-небудь діяльності, вивчати щось, тренуватися і т. ін.
Вона була дочкою учителя .. Приготовлялася навіть сама на учительку. Але судилася їй ліпша доля (Л. Мартович);
– Я б хотів лише ще нині переграти деякі ноти на своїм інструменті. Бути може, ми зложимо собі тут якийсь квартет, то треба б трохи приготовитись (О. Кобилянська);
// Уживається як наказ, команда бути готовим до чого-небудь.
Механік в дверях [літака] одкрутив болти. – Приготуватись! – запалало слово (М. Бажан);
– Приготуватись! Без команди не стріляти. Передай по цепу! – неголосно подав команду Гармаш (А. Головко).
2. тільки недок. Пас. до приготовля́ти.
Велика кількість страв (крученики, завиванці, фарширована птиця й овочі, шпиговане салом і часником м'ясо і т. д.) приготовляється у фаршированому або шпигованому вигляді (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)