пригріватися
ПРИГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.
1. Зігрівати себе, своє тіло (перев. у теплому, затишному місці).
Москва передавала хорошу музику, – я пригрівалася в ліжку і не могла заснути (О. Гуреїв);
Десь притуливсь [цвіркун] на припічку. Пригрівся – й горя мало (В. Мисик);
Тьотя Сима мирно дрімає, пригрівшись в куточку канапи (І. Кочерга);
Ягня, пригрівшися біля людини, пильно дивилося на неї (М. Стельмах).
2. розм. Те саме, що підігріва́тися.
– Он там, у печі, пригрівається, що слуги не доїли – бери собі та й їж, коли хоч (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)