придане
ПРИ́ДАНЕ, ного, с.
1. Посаг нареченої.
[Виборний:] Нігде правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти без приданого (І. Котляревський);
Видавши одну [дочку], незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дбати (О. Гончар);
* У порівн. “Кобзар” , як придане у скрині, На берегах Дінця й Дністра Несла і мати-Катерина, Несла і наймичка-сестра (Т. Масенко).
2. Комплект речей для новонародженого.
Словник української мови (СУМ-20)