придиратися
ПРИДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИДРА́ТИСЯ, деру́ся, дере́шся, док., розм.
Використовувати що-небудь як привід до якихось зауважень, обвинувачень (звичайно безпідставних); прискіпуватися.
Усе придирається [Харко]: “У вас, каже, не так усе, як у людей” (Г. Квітка-Основ'яненко);
Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія (Григорій Тютюнник);
Вівця десь в пір'ячко вкачалась, Пидоря до Вівці присікалась, придралась, Що, буцім, бач, Вівця курей її поїла і гусей (Л. Боровиковський).
Словник української мови (СУМ-20)