придобрюватися

ПРИДО́БРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИДОБРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИДОБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм.

Те саме, що піддо́брюватися 1.

– Ладна робота! Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер. – Не придобряйся, знаю, – буркнув Матвій (І. Цюпа);

На різки там складалися: кожен по шагу; а давали й побільше, щоб придобритись цензорові (А. Свидницький);

Попросилася [Левантина] погуляти, подавши ввечері самовар. Квасюк, бажаючи придобритися до неї, зараз же пустив (Б. Грінченко);

Мені чомусь заманулося придобритися перед удовицею, і я вчинив новий гріх: узяв з неї наполовину менший корець борошна за помел (В. Минко).

Значення в інших словниках

1. придобрюватися — придо́брюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. придобрюватися — [приедобр'уватиес'а] -р'уйус'а, -р'уйеіс':а, -р'уйеіц':а, -р'уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. придобрюватися — -ююся, -юєшся і придобрятися, -яюся, -яєшся, недок., придобритися, -рюся, -ришся, док., розм. Те саме, що піддобрюватися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. придобрюватися — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм.  Словник синонімів української мови
5. придобрюватися — ПРИДО́БРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИДОБРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИДОБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм. Те саме, що піддо́брюватися 1. — Ладна робота! Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер.  Словник української мови в 11 томах
6. придобрюватися — Придобрюватися, -рююся, -єшся сов. в. придобритися, -рюся, -ришся, гл. Подлаживаться, подладиться, поддабриваться, поддобриться. Бач як придобрився — все помагає. Конст. у.  Словник української мови Грінченка