приживлятися
ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРИЖИВИ́ТИСЯ, иться; мн. прижи́вляться; док.
1. Приростати до іншої тканини (про тканини живих організмів або їх замінники).
Тепер хірурги вводять під шкіру голови на місце кісткових дефектів пластмасові вставки, які добре приживляються (з наук.-попул. літ.);
Краще приживлюються тканини при однойменних кров'яних групах давача і одержувача (з наук. літ.);
Навіть у такому великому місті, як Київ, можна розраховувати на можливість знайти лише двох людей, шкіра яких при пересадці від одного до іншого приживилась би немов своя (з наук.-попул. літ.);
// Приростати до тканини рослини (про живець іншої рослини).
2. рідко. Те саме, що прижива́тися 2.
Відомо, що посаджені на непридатних землях дуб з гостролистим кленом непогано приживляються (з газ.);
Практикою встановлено, що на більш поживних ґрунтах саджанці краще приживлюються після садіння й добре ростуть (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)