прикипілий
ПРИКИПІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до прикипі́ти.
Ні, це таки вона лежить, розкинувшись втомлено і незручно, у вінках, які забула зняти перед боєм! .. Немає вінків, немає цвіту – саме лиш бадилля, .. прикипіле на грудях кров'ю... (О. Гончар);
Колесо крутиться на вмороженому в лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині гнуті санчата, з прикипілою до них дівчиною в кожушку (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)