прикортіти

ПРИКОРТІ́ТИ, ти́ть, док., кому, безос., розм.

Дуже захотітися.

Любці чомусь ні з цього, ні з того раптово прикортіло дитини, як божевільному цигарки (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. прикортіти — прикорті́ти дієслово доконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. прикортіти — -тить, док., кому, безос., розм. Дуже захотітися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикортіти — ПРИКОРТІ́ТИ, ти́ть, док., кому, безос., розм. Дуже захотітися. Любці чомусь ні з цього, ні з того раптово прикортіло дитини, як божевільному цигарки (Ле, Міжгір’я, 1953, 40).  Словник української мови в 11 томах