Словник української мови у 20 томах

прикочовувати

ПРИКОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Прибувати куди-небудь, кочуючи.

– Ті.., що не прикочовують на узбережжя рибалити, всі з кремнівками. Де їм узяти грошей на нову рушницю! (І. Багмут);

– Ну, Григоровичу, пішли завтра в гості. – Куди? – здивувався Шевченко. – А до киргизів. Прикочували вчора, зимуватимуть на Орі (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прикочовувати — прикочо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прикочовувати — -ую, -уєш, недок., прикочувати, -ую, -уєш, док. Прибувати куди-небудь, кочуючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикочовувати — ПРИКОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Прибувати куди-небудь, кочуючи. — Ті.., що не прикочовують на узбережжя рибалити, всі з кремнівками. Де їм узяти грошей на нову рушницю! (Багмут, Щасл. день..  Словник української мови в 11 томах