прикрикнути

ПРИКРИ́КНУТИ, ну, неш, док.

Однокр. до прикри́кувати.

Мовчать, ані пари з уст. Тільки поручик на мене прикрикнув, щоб я Не дуже базікав (В. Собко);

Викотилось йому під ноги кудлате собача, застрибало, зацявкотіло з кумедною завзятістю. Мати прикрикнула на нього, відганяючи: “Пішов вон, Колчак!” (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. прикрикнути — прикри́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикрикнути — -ну, -неш, док. Однокр. до прикрикувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикрикнути — ПРИКРИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до прикри́кувати. Мовчать, ані пари з уст. Тільки поручик на мене прикрикнув, щоб я Не дуже базікав (Собко, Скеля.., 1961, 47); Викотилось йому під ноги кудлате собача, застрибало, зацявкотіло з кумедною завзятістю.  Словник української мови в 11 томах