прилатувати
ПРИЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Пришивати латку до чого-небудь.
– Вона в мене така робітниця, – ніжно вихваляла вона дівчинку. – Чи пасти, чи дітей бавити, чи й латку прилатати, – все вміє... (О. Гончар);
* Образно. Моя стаття .. вийде ще більш неповною, бо я огляділась уже запізно, що мені бракує деяких важних оригіналів, та вже дещо з пам'яті прилатала, а дещо обминула, хоч тямлю, що се негаразд (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)