прилаштовуватися
ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЛАШТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Приєднуватися до кого-небудь у дорозі.
До них прилаштувався піший сотник Заблудовський і собою завершував .. гоноровитий гетьманів кортеж (Іван Ле);
На станції Богучар вони прилаштувалися до військового ешелону і поїхали на фронт (Григорій Тютюнник);
// перен. Намагатися потрапити в тон, ритм і т. ін.; пристосовуватися.
Анрі-Жак пригравав на заповітній своїй окарині, нашвидку прилаштовуючись до незнайомих мелодій (Ю. Яновський);
// перен. Пристосовувати свої дії до чиїхсь інтересів з певною метою.
2. Знайшовши собі більш або менш зручне місце, перев. для виконання або здійснення чого-небудь, займати його.
Їдять [бульдозеристи], а дехто вже й покурює, і ніби й не бачать виконроба, як він убого прилаштовується поруч із студентом осторонь на ящику, як по-сирітськи вмощує миску на колінах (О. Гончар);
Найкраще з усіх галичан прилаштувався Кирило. Він стояв на ґанку монастирського книгосховища (А. Хижняк);
Спочатку він весело подався шукати гарного місця для купання, прилаштувався обіч хлопчаків, які, зайшовши по коліна в Саксагань, вудили в побожній мовчанці (Ю. Яновський);
Біля входу в тунель прилаштувався з точними .. вагами жвавенький дідок, чатуючи на клієнтуру (П. Загребельний).
3. з інфін. Робити певні приготування для здійснення або виконання чого-небудь, збиратися робити щось.
Кожного разу, як тільки хлопець прилаштовувався щось написати, його переслідувачі, ніби чуючи те, одразу з'являлися на “обрії” (В. Козаченко);
– Вечір який хороший, – зручніше вмощуючись, так, ніби прилаштовуючись заснути, сказала дівчина (В. Собко).
4. Влаштовуватися на роботу.
[Ганджа:] Здрастуй, рідна шахто! Більше як рік не був тут .. [Данило:] Ви куди, Харитоне Сильвестровичу?На старе місце? У свій забій? [Ганджа:] Та вже десь прилаштуюсь (Ю. Мокрієв);
– Став за цей час, мабуть, професором ветеринарії? – Ні. Але з кіньми не порвав: на іподромі прилаштувавсь... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)