прилизувати
ПРИЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, док., що.
1. Лизати потроху що-небудь.
Заметушився господар, Страви без краю почав подавати і, зовсім як слуги, Навіть прилизував їх крадькома, несучи до їдальні (М. Зеров).
2. Пригладжувати язиком що-небудь.
3. розм. Надто пригладжувати (волосся).
Він чуба іще не прилиже, Не втреться, а в неї [жінки] за мить Нарізаний хліб на столі вже, Варене й печене димить (П. Дорошко);
* Образно. [Подорожній:] Всіх нас уже так прилизала культура... але для мене се завжди велика втіха бачити таку старосвітську людину (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)