прилюблятися
ПРИЛЮБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. прилю́бляться; док., розм., рідко.
1. Закохуватися в кого-небудь; починати любити.
Як я до його [зятя] придивилась, прилюбилась, моя матінко, – то він мені за дитину рідну став (Марко Вовчок).
2. Починати любити що-небудь.
– Ви ще ніколи не були в Парижі? – питає [Софі]. – Ні, – кажу, – це ми уперше тут. – Ото усе ж вас бавитиме... Париж гарний, і усі тут прилюбляються (Марко Вовчок);
Морський півень співає цілий рік, і спів його нагадує музичний свист .. До цієї риби люди прилюбилися не тільки через її співи й красу. Досить згадати при гурманові її назву, як у нього починає слинка котитись, – така вона смачна (з наук.-попул. літ.);
// Виявляти пристрасть до чого-небудь.
Прилюбився до горілки.
Словник української мови (СУМ-20)