приляпувати
ПРИЛЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
Ударяти час від часу чим-небудь (долонею, ногою, гладеньким предметом) по чомусь, видаючи різкі звуки.
Було таке вражіння, ніби вони перепились й виробляли здуру, що кому забрело в голову, ще й пригукували разом. А публіка шаліла, притупувала обцасами, приляпувала підметками... (І. Багряний);
Дерево хвали, святощів, здоблене, радісне, ясніло серед смутків і нещасть, простий люд впивався пивом, втішався повільним співом, ще повільнішими танками .. Одні кружляли довкола прикрашеного дерева, другі притупували, приляпували (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)