Словник української мови у 20 томах

примальовувати

ПРИМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, що.

1. Доповнювати малюнок якоюсь деталлю.

[Текля:] Сьогодні дивлюся, аж моя хата в стінній газеті намальована! І діжу намалювали, і калюжу, і помийницю, та ще й мене зверху на помийниці прималювали (О. Левада);

// Доповнювати малюванням яке-небудь зображення.

– Та годі-бо! – устав дід Кузьма. – Я все вам розтолкую. Вона вирізала з батькової карточки голову, а ноги й руки прималювала (В. Кучер).

2. Злегка накладати фарбу на обличчя; підмальовувати.

Їмості [милостиві пані] добули із своїх шовкових торбинок туалетне приладдя й стали примальовувати свої личка, та й свої устонька, та й свої брови (Марко Черемшина).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. примальовувати — примальо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. примальовувати — -ую, -уєш, недок., прималювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Доповнювати малюнок якоюсь деталлю. || Доповнювати малюванням яке-небудь зображення. 2》 Злегка накладати фарбу на обличчя; підмальовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примальовувати — ПРИМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. 1. Доповнювати малюнок якоюсь деталлю. [Текля:] Сьогодні дивлюся, аж моя хата в стінній газеті намальована!...  Словник української мови в 11 томах