примат
ПРИМА́Т².
ПРИМА́Т, у, ч., книжн.
Перевага, переважне значення; першість щодо чогось.
Вони [найголовніші ознаки перекладацького стилю], на мою – і не тільки мою – думку, такі: точність у віддаванні змісту і форми оригіналу, ствердження єдності форми та змісту і разом з тим примату змісту над формою (М. Рильський);
Своєю поезією В. Мисик послідовно підкреслює примат духовного начала в людині (з газ.);
Поняття краси Реріх підносив до найвищого, найтоншого розуміння, проголошуючи її примат у всіх сферах людського життя й поступу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)