примиренство

ПРИМИРЕ́НСТВО, а, с.

1. політ. Згідно з комуністичною доктриною – один із проявів опортунізму, який полягає в применшуванні класових суперечностей, суперечностей між теорією й практикою комуністичного правління з одного боку та інших політичних течій – з другого;

// Замазування суперечностей.

Я. Мамонтов у п'єсі “Своя людина” виступає проти примиренства у ставленні до класового ворога (з наук. літ.).

2. розм., заст. Невимогливість, безпринципність у ставленні до кого-, чого-небудь, надмірна терпимість.

“Коли ми були генералами за добрих часів, то будьмо ними і за злих”. Простаки могли розцінити таке примиренство з реальнністю як “радянофільство” (із журн.);

Примиренство до недоліків, терпиме ставлення до працівників, які прикривають хиби у своїй роботі, – все це створює умови для окозамилювання (з газ.).

Значення в інших словниках

1. примиренство — примире́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. примиренство — -а, с. 1》 Замазування суперечностей. 2》 розм. Невимогливість, безпринципність у ставленні до кого-, чого-небудь, надмірна терпимість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примиренство — Сумир, супокій, злагідність, згідливість  Словник чужослів Павло Штепа
4. примиренство — Примире́нство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. примиренство — ПРИМИРЕ́НСТВО, а, с. 1. політ. Один із проявів опортунізму, який полягає в замазуванні класових суперечностей, суперечностей між революційною лінією пролетарської партії і опортунізмом.  Словник української мови в 11 томах