примірювання
ПРИМІ́РЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. примі́рювати.
Для п. Винниченка, як і для Гауптмана, людина натовпу вже не бутафорська приналежність, як це було в старих романтиків, не манекен для примірювання костюмів, зшитих з “людських документів”, як це було в натуралістів, ні, в них “людина натовпу” – людина в повному розумінні слова: але вона не виділена з натовпу, вона, навпаки, залишена в своєму середовищі і разом з ним висунута на перший план так близько, що й середовище перестало вже здаватися фоном, розділившись на рівноцінні, але нерівнозначні постаті (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)