примішка
ПРИ́МІШКА, и, ж., рідко.
Те саме, що до́мішка.
Їх [угорців] смуглявий тип має в собі примішку чогось татарського (І. Нечуй-Левицький);
Міг би був [Іван] вийти в світ з ясно скристалізованим світоглядом. А коли .. попав під сумніви, – це тільки його власна вина чи заслуга, яку ослаблює хіба дещо примішка сторонніх (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)