примішувати
ПРИМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Додавати що-небудь до чогось, перемішуючи; додавати якусь домішку до чогось.
Четверо шляхтичів зустріли гостей біля входу. Двоє тримали великі срібні миски, а двоє – високі глеки з водою, до якої примішали східних пахощів (З. Тулуб);
// у сполуч. зі сл. голос, перен. Приєднуватися до чийогось співу.
Хлопці вертаються додому, співають ту пісню, а дівчата десь обзиваються за черешнями, примішують свої дзвінкі голоси (І. Нечуй-Левицький);
// перен. Вставляти певного стилю слова, фрази і т. ін. в свою мову.
Копронідос .. в розмові примішував великоруські слова й шепеляв (І. Нечуй-Левицький).
2. перен. Робити кого-небудь причетним до чиєїсь справи, до чогось; вплутувати кого-небудь в якусь справу.
[Рябина:] А з якої рації ти мою дитину примішуєш до того урвителя та бунтівника? (І. Франко);
// Пов'язувати що-небудь з чимсь.
– Ти знову до моїх почуттів примішуєш багатство (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)