приноситися
ПРИНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ПРИНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док., розм.
1. Приходити, приїжджати, прилітати швидко куди-небудь.
Принеслася [кобила] якось перед Іванову хату, стала та й дожидає, заки ґазда вийдуть із хати та примістяться на возі (Л. Мартович);
– Чи не на крилах, бува, принеслися, Настасе Парамоновичу? (Яків Баш).
2. Долинати звідки-небудь (про запахи, звуки).
З вулиці через вікно приносився дзенкіт трамвая.
3. тільки недок. Пас. до прино́сити.
Деякі вчені вважають, що від язичеського бога Хорса, якому приносилися ці жертви [живі птахи], й виникла назва острова (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)