принюхуватися
ПРИНЮ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИНЮ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Нюхати, намагаючись розпізнати запах.
[Аркадій (принюхується):] Клянусь, що коньячок. Три зірочки... (О. Підсуха);
У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький);
// Нюхаючи, шукати кого-, що-небудь.
Ховаючись, як злодій, ішов [Йонька] до комори, принюхувався, як лис до нори, чи нема якої порчі? (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Переваливши через шосе, вони [танки] повзли поволі, ніби принюхуючись до слідів на землі (А. Головко);
// Нюхаючи, вивчати кого-, що-небудь (про тварин).
Пообідавши, Івась сів готувати уроки, але весь час спостерігав, як поводилися його чотириногі вихованці. Вони все приглядалися одне до одного, принюхувалися (О. Копиленко);
* У порівн. Чайка якусь мить ніби вагалась, немов принюхувалась до рибини, а потім враз розкрила широко свого довгого дзьоба, схопила бичка та блискавично його проковтнула (Ю. Збанацький).
2. перен., розм. Придивляючись, прислухаючись до кого-, чого-небудь, вивчати.
Іноді заскакували [есесівці] цілою юрбою серед ночі. Коли – тільки підозріло принюхувалися, іншого разу – гасали по корівнику [концтабору] з собаками (В. Козаченко);
Цей гуртожиток свого часу організував Воронов. Він сам часто приїздив сюди, все перевіряв, до всього сам принюхувався (В. Собко);
Що він скаже йому: що передчуття погнали до Варшави? Ні, просто повезе зібрані матеріали, зажадає нових вказівок, подихає повітрям Європи, принюхається до її політичних вітрів (М. Стельмах).
3. тільки док. Звикнути до якогось запаху.
На фермі Рябуха через недовгий час вирівнялася, призвичаїлася до автопоїння, розкуштувала солодкі стебла молодої кукурудзи, принюхалася до масного духу еспарцету і погнала молоко, наче помпою (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)