припитуватися

ПРИПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

1. Розпитуючи, напрошуватися на що-небудь.

[Мати:] Знайду собі невістку в поміч. Там є одна вдовиця – моторненька – сама припитувалась через люди, то я казала, що аби Лукаш був не від того... (Леся Українка).

2. до кого. Заводячи розмову, приставати до якогось товариства.

Одразу розчервонілася [Текля] від першої чарки, до сусідок по столу припиталася, почала їм щось оповідати про своє життя (В. Кучер);

* Образно. Читання на веранді пливло, мов той струмок, метелики дзвеніли об скло, море безугавно припитувалось до німих скель (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. припитуватися — припи́туватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. припитуватися — -уюся, -уєшся, недок., припитатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Розпитуючи, напрошуватися на що-небудь. 2》 до кого. Заводячи розмову, приставати до якогось товариства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припитуватися — ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до кого-чого (перев. до гурту, до тих, хто рухається, пересувається кудись), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ПРИБИВА́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИЛАДНО́ВУВАТИСЯ (ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ), ПРИСУСІ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРИМО́ЩУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. припитуватися — ПРИПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Розпитуючи, напрошуватися на що-небудь. [Мати:] Знайду собі невістку в поміч.  Словник української мови в 11 томах