приподоблюватися

ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся. недок., ПРИПОДО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. приподо́бляться; док., кого, діал.

Догоджати.

[Галіма:] Я знаю, що в тебе незалежний маєток і тобі нема потреби приподоблюватися, щоб зробити кар'єру, здобути добру посаду (В. Самійленко);

Палив [Юріштан] панам груби, прислужувався, приподоблювався, не одно витерпів, не одну зневагу перескрипів зубами (Г. Хоткевич);

// Піддобрюватися.

[Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, – ми, зуби зціпивши, їм догоджали, щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка);

Старалася [Текля] приподобитися йому, затягаючи його раз у раз до корчми, купувала горілки, давала грошей (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. приподоблюватися — приподо́блюватися дієслово недоконаного виду догоджати; піддобрюватися діал.  Орфографічний словник української мови
2. приподоблюватися — -ююся, -юєшся і приподоблятися, -яюся, -яєшся, недок., приподобитися, -блюся, -бишся; мн. приподобляться; док., діал. Догоджати. || Піддобрюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приподоблюватися — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
4. приподоблюватися — ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся. недок., ПРИПОДО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. приподо́бляться; док., діал. Догоджати.  Словник української мови в 11 томах