припросини
ПРИПРО́СИНИ, син, мн., розм.
Те саме, що запро́шення 2.
Гізела пила без припросин, моргала Ірмі, щоб та теж пила (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)ПРИПРО́СИНИ, син, мн., розм.
Те саме, що запро́шення 2.
Гізела пила без припросин, моргала Ірмі, щоб та теж пила (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)